Мідь – це пластичний, ковкий, перехідний метал червоного кольору, найкращий серед усіх елементів - поряд зі сріблом - провідник тепла та електрики; при кімнатній температурі стійкий до сухого кисню та водню, азоту та вуглецю; у вологому повітрі вона покрита патиною; при нагріванні вступає у реакцію з киснем, розчиняється в окислювальних кислотах - при присутності кисню - з неокислювальними кислотами; рівні окисли: переважно II (стабільні сполуки) та I, зрідка III та IV (нестабільні сполуки); водні розчини сполук міді блакитного кольору; розчинні сполуки міді, як правило, отруйні.

Предмети з міді та її сплаву стійкі до погодних умов, оскільки вони ретельно покриті шаром основного карбонату (так званої патини), яка захищає поверхню від подальшої корозії.

Хімічна формула: Cu;
Атомне число 29;
Атомна маса: 63,546;
Температура плавлення: 1083,45 ºC;
Температура кипіння: 2582 ºC;
Щільність: 8,92 г/см³.

Місце у періодичній таблиці елементів: перехідні метали, група міді (поряд із мідним золотом і сріблом належать до цієї групи).

Було підраховано, що до 80% міді, яка коли-небудь видобувалася, все ще використовується чи придатна до її переробки. Завдяки цій властивості можна припустити, що мідь, видобута тисячі років тому, досі використовується у сучасних пристроях.

Можливість отримання міді з вторинної сировини, не втрачаючи її якості, зараз є однією з найважливіших переваг цього червоного металу. Передбачається, що 40% європейського попиту на мідь задовольняється металом, отриманим із вторинної сировини.

Автомобіль середнього розміру містить до 22,5 кг міді. Без міді у нас не було б електричного й електронного обладнання, інтелектуальних систем, коробки передач, просторих сенсорних систем і інформаційних та розважальних систем. Постійно розширені високоефективні електронні системи у сучасних транспортних засобах вимагають все більше електроенергії і, як результат, більше міді.

Найбільші морські вітрогенератори у Північному та Балтійському морях містять до 30 тонн міді в одному пристрої. Мідь використовується в основному в генераторах кільцевих турбін. При виробництві однієї тонн міді виділяється менше однієї тонн вуглекислого газу. Завдяки використанню міді у вітрогенераторах та виробництві зеленої енергії можна значно обмежити викид CO2 в атмосферу.

Починаючи зі сковорідок наших бабусь і закінчуючи горщиками найкращих кухарів, нагороджених зірками Мішлен, мідний посуд неперевершений !!! Чому? Тому що мідь - найкраща сировина для виробництва кухонного посуду. Він відмінно проводить тепло, надаючи нам рівномірну та постійну температуру й обмежує теплову інерційність посуду. Антибактеріальні властивості міді роблять страви, приготовані в такому посуді, набагато здоровішими.

Мікроби не були виявлені до XIX ст., але оздоровчі властивості міді були відомі ще в античності. Єгиптяни, греки, римляни та ацтеки використовували суміш міді для лікування хвороб і підтримки гігієни. Єгиптяни використовували мідь для стерилізації питної води та для дезінфекції ран. Гіппократ лікував відкриті рани та подразнення шкіри міддю. Римляни записали численні застосування міді під час лікування різних захворювань. Ацтеки лікували запалення горла міддю, перси та індуїсти застосовували мідь, прикладаючи її до пухлин, очних інфекцій чи генітальних виразок.

У давнину металами, які використовувались у карбуванні монет, були переважно срібло та золото. З міді вибивали лише дрібні монети, її також використовували для так званого псування грошей. Відтоді багато чого змінилося.

У XXI ст. мідь широко застосовується як метал для карбування монет. Євро виготовляється з різних мідних сплавів, включаючи скандинавське золото, які були створені для цієї валюти. Саме мідь витісняла срібло та золото з виробництва монет і стала найпоширенішою сировинною для монет.

У даний час польські поточні гроші виробляються з використанням мідних сплавів.

Археологи виявили, що труби з міді використовувались для будівництва акведуків уже в Стародавньому Єгипті, бл. 2750 р. до н.е. Прикладом такої установки можна помилуватися у Національному музеї в Берліні. Перша відома мідна водопровідна труба проходить по сусідству з пірамідою Сахуре в Абусірі. Незважаючи на те, що минуло багато часу, мідна установка все ще знаходиться у дуже хорошому стані. Це незаперечні докази того, що мідь є довговічним матеріалом. Сьогодні її також використовують для створювання опалювальної техніки та систем водопостачання.

Мідь тисячами років використовується у будівництві та архітектурі. Дахи храмів, палаців або інших громадських будівель, якими користується суспільство, жолоби, розрядники - ідеальні приклади використання цього матеріалу. Таке поширене використання міді пов'язане з її міцністю, стійкістю до погодних умов і навколишнього середовища. Термін експлуатації мідного даху становить від ста до трьохсот років. Протягом цього періоду відбувається постійна зміна кольору елементів покрівлі. Це відбувається тому, що у результаті окислення міді утворюється шар лужного карбонату міді, який називається патиною. Колір даху змінюється від світло-червоного, через темно-коричневий до характерно зеленого.

В архітектурі мідь можна помітити у статуях та постаментах, що використовуються для вшанування важливих людей чи подій, а також для прикраси просторів, створених рукою людини. Статуї часто стають символом нації чи окремих міст (Нью-Йоркська статуя Свободи, Колона Святого Марка у Венеції, Статуя Русалки у Копенгагені чи Пам'ятник дружби у Легнице).

Мідь важлива в нашому організмі протягом усього життя, і її нестача викликає у нас багато проблем. Збалансоване харчування допомагає уникнути дефіциту міді, а рекомендована добова доза споживання становить близько 1 мг.

Деякі продукти надзвичайно багаті міддю, наприклад: горіхи, різне зерно, нут, печінка або устриці. Натуральні продукти, такі як крупи, м'ясо та риба, містять достатню кількість міді, щоб задовольнити 50% добової потреби. Є також більш дивовижні та смачні джерела міді, такі як какао та шоколад.

Мідь надзвичайно важлива для здоров’я і впливає на наше життя від ембріона до старості. Поряд із залізом і цинком вона відповідає за добробут. Вона потрібна для утворення судин, здорового серця, для стабілізації колагенових волокон та сполучної тканини. Мідь також важлива для розвитку мозку й ефективного зв’язку між нейронами мозку, а також для зміцнення зубів та кісток.

Прогрес, що відбувся у XIX - XX ст., показав, що мідь знайшла нове застосування, а крім того, попит на цю сировину значно збільшився. Передбачається, що між 1850 та 1945 роками виробництво міді збільшилося у 40 разів.

Мідь розпочала революцію, яка триває до теперішнього часу, і вона, ймовірно, залишається одним з найбільш незамінних ресурсів для людини. Використання її у сучасних технологіях та електронних пристроях, таких як смартфони, комп'ютери тощо, свідчить про те, що сучасний світ не може функціонувати без міді.